Відомі жінки, які пішли на фронт і надихають мужністю інших
Українські жінки завжди були символами сили та незламності. Уже тривалий час вони перебувають у небезпечних місцях і роблять все для того, щоб звільнити нашу країну від російських окупантів.
Історія повномасштабної війни на території України вже відома багатьма іменами полеглих захисниць, які віддали найцінніше – життя. Пам'ять про них житиме вічно, а зараз згадаємо про тих, хто продовжує носити піксель і боротись за свободу – детальніше в матеріалі Show 24.
До теми Ризик втрати зору та контузія: хто зі знаменитостей зазнав поранень на війні
Аліна Михайлова
Ця дівчина надзвичайно сильна людина, яка показала приклад того, як продовжувати жити та боротись попри страшні перипетії життя. У 2014 році стала волонтеркою "Армії SOS", як доброволець-парамедик на фронті. Вона створила фронтову медслужбу в Першій штурмовій роті "Правого сектору” та пішла туди добровольцем.
А у 2017 році створила та очолила медичну службу "Ульф". Згодом Михайлова повернулась до буденного життя. Здобула вищу освіту та пішла в політику. Але у лютому 2022 року все змінилось. Після початку повномасштабного вторгнення вона мобілізувалась до ЗСУ та повернулась до свого підрозділу.
Її коханий Дмитро Коцюбайло на позивний "Да Вінчі" був командиром батальйону "Вовки Да Вінчі". У 2021 році Дмитра відзначили званням "Героя України". На жаль, 7 березня 2023 року "Да Вінчі" загинув поблизу Бахмута. Попри те, що Аліна втратила найдорожчу людину в житті, дівчина продовжує службу на фронті.
Незламна Руся
19-річна одеситка Руслана Данілкіна, яку зазвичай називають Незламною Русею, втратила ногу на війні, проте доносить людям головну істину, що попри все – життя триває.
Дівчина пішла добровольцем у перший день повномасштабного вторгнення. Спочатку дівчині довірили роботу з документами, але вона прагнула більшого, щоб бути кориснішою на цій війні. І зрештою домоглась свого. Почала працювати зв’язковою в зоні бойових дій. Понад рік Руслана старанно виконувала свою роботу.
Одного дня уламки касетних снарядів поцілили в її автівку на Херсонщині. До дівчини одразу пішло усвідомлення, що вона втратила ногу. На щастя, медикам вчасно довелось зупинити кровотечу, бо ще б 10 секунд і захисниця могла померти.
Потім на дівчину очікувало декілька операцій, реабілітація та встановлення протеза. Вона в соціальних мережах мотивує поранених захисників і просить не втрачати віру в себе.
Марія Агапітова
Нещодавно українська акторка Національного драмтеатру імені Лесі України доєдналась до лав ЗСУ. Вона хотіла вступити у військо ще у 2022, однак тоді почула відмову.
Я встаю на захист своєї країни! Але для цього мені необхідна хороша броня, бо я ще хочу мати дітей і вийти на сцену. Мені видали все необхідне, але жіночого, тим паче анатомічного, на жаль, немає, – розповіла Марія Агапітова.
Акторка створила "монобанку", де можна задонатити на потрібні для неї речі.
Катерина Поліщук "Пташка"
Стати на захист України "Пташка" вирішила весною 2021 року, коли закінчила медичні курси. Її велика війна почалась не 24 лютого, а 16 – саме тоді Росія почала інтенсивно обстрілювати Маріуполь. Дівчина розповідала, що в той момент захисники зрозуміли, що на них очікує справжнє пекло.
Все почалось 16 лютого. Саушка, нона, міномети, танки, інша техніка. Ми були в хиткому бліндажі, РПГ прилітало поблизу кухні, ми з Вєтальом пили чай і говорили, що ми маємо лишатись тут, поки не прийде підмога. Знали - буде пекло, – написала вона.
Під свій перший "справжній обстріл" Катерина попала 19 лютого. Тоді снаряд розірвався у повітрі за 10 метрів від неї. Коли дівчина опинилась на "Азовсталі", то щоб підтримати бойовий дух бійців, виконала пісні "Зродились ми великої години" та "Батько наш Бандера". Кадри з "Пташкою" швидко стали популярними та облетіли всі соцмережі.
Згодом захисниця потрапила в полон. Її вдалось звільнити у вересні 2022 року. Днями дівчина зробила заяву, що "припиняє співпрацю" із 59 окремою мотопіхотною бригадою, у якій вона служила. Військова пообіцяла "повернутися незабаром", але наголосила, що зараз їй "потрібна тиша".
Оксана Рубаняк
21-річна військова на позивний "Ксена" втілила в собі ролі поетеси, письменниці та активістки. Дівчина навіть стала командиром взводу ЗСУ.
24 лютого Рубаняк прийняла рішення стати на захист Батьківщини. Спочатку вступила до лав добровольчого формування Івано-Франківської територіальної громади, а потім до Збройних Сил України.
Півтора року прослужила в 72-й ОМБр на посаді старшого стрільця кулеметного взводу. Що важливо, була єдиною жінкою в кулеметному взводі бригади.
Виконувала бойові завдання у Зайцевому, а також на Бахмутському, Мар’їнському та Вуглегірському напрямках. У березні 2022 року зазнала поранення, але після відновлення повернулася до бойової роботи.
У березні 2024 фотографія Оксани з'явилася на обкладинці "Vogue Ukraine".