Водночас час йде, а знамениті виконавці змінюються. Про те, як впродовж свого творчого шляху трансформувався Степан Гіга – далі в матеріалі.
До теми Хотів літати на F-16, але поїхав з України: де зараз Макс Михайлюк, герой "Холостяка-10"
Зараз співак перебуває в шлюбі з жінкою Ганною, від якої має двох дітей. Дружина Степана раніше працювала адміністратором Закарпатської філармонії, однак тепер обіймає посаду директора студії звукозапису GIGARecords. Їхні діти, Квітослава та Степан, теж займаються творчістю.
Що відомо про кар'єру Степана Гіги
Шлях майбутнього артиста у світ музики розпочався ще у школі. З 7 класу музучилища хлопець був у складі ансамблю "Зелені Карпати". Після цього він приєднався до "Стожар" і "Бескидів" як соліст. Водночас у 1991 році після розпуску ансамблю "Бескиди", він активно починає розвивати сольну кар'єру, займаючись аранжуванням і написанням пісень, що зрештою призвело до створення студії звукозапису GIGARecords.
У 1995 році співак випустив свій перший сольний альбом під назвою "Друзі мої", а потім ще два альбоми "Вулиця Наталі" і "Троянди для вас". "Вулиця Наталі" стала переломним для Степана. У 2002 році продажі альбому досягли мільйонного накладу, що на той час було приголомшливим результатом. Так Гіга став першим виконавцем у незалежній Україні, який отримав нагороду "Золотий диск".
Степан Гіга – "Вулиця Наталі": дивіться відео онлайн
20 лютого 1998 року Гіга став заслуженим артистом України, а 28 грудня 2002 року йому надали престижне звання Народного артиста України.
У 1989 році був створений гурт "Друзі моє" під художнім керівництвом Павла Петренка. Відтоді з гуртом працює й Степан Гіга.
Попри те, що на початку нульових його творчість стала менш популярною, відродження виконавця відбулося у 2022 році, коли пісні Гіги стали вірусними в тіктоці.
Це викликало хвилю цікавості до музики Степана серед молоді, які тепер з радістю відвідують концерти співака. Культовими треками виконавця досі є "Цей сон", "Яворина" та "Золото Карпат".
Як змінювався Степан Гіга за час кар'єри / Фото з відкритих джерел