У відвертій розмові для "Інтерв'ю24" стендап-комік поділився своїм досвідом роботи в індустрії, висловився про табуйовані теми для жартів і виступи для військових. До того ж стендапер прокоментував скандал з MELOVIN на шоу "Біографія" та зізнався, як почувається після падіння на концерті alyona alyona і Jerry Heil.

Не пропустіть Я доброволець, – екслідер "Корупції" Міша Крупін поповнить лави ЗСУ

Ви займаєтесь гумором вже понад п'ять років, розкажіть, як починали?

Моє життя завжди було пов'язане зі сценою. Змалку я брав участь у різноманітних патріотичних заходах, таких як "Сурми Звитяги" – популярний конкурс серед молоді, де розказував патріотичні вірші. У школі я вирізнявся незвично низьким для мого віку голосом, що привертало увагу, і мене часто запрошували бути ведучим різних заходів. В університеті брав участь у КВК. І класно, що попався такий жанр як стендап, бо, вважаю, що це ідеальний жанр для того, щоб я там міг реалізуватися. Він простий і можна там гроші заробляти (сміється – Show 24).

Розкажіть, будь ласка, детальніше, як ви розвивалися в цій сфері?

До тіктока це було взагалі нереально. Я не маю прикладу, як це можна було б робити. Тікток дуже сильно бустанув всіх. Я, напевно, один з перших був, хто придумав робити вирізки свої в тіктоці. Ну, мається на увазі, вже робили їх до мене, але пам'ятаю, що я зрозумів, нащо це хтось буде робити замість мене, якщо я сам можу розвивати свій тікток і закидати вирізки зі своїх виступів. От тоді я почав розвиватися. Зараз вже не працює, тому завжди треба мати якісь нові інструменти, бо все міняється.

Тривалий час стендап не сприймали серйозно, особливо, якщо говорити про людей старшого віку. Як ваші батьки ставляться до цієї професії?

Колись негативно, бо вони не бачили, де це можна залучити. Потім це змінилося, коли вони побачили, що можна цим заробляти, що це гроші, що це робота.

А скільки зазвичай заробляє комік в Україні на сьогодні?

Залежно, який ти комік. Ну, я живу стендапом і задоволений своїм життям. Плюс треба розуміти, що мені багато не треба.

Чи є серед сучасних українських стендаперів ті, кого вважаєте своїми кумирами?

Колись я слухав записи Притули. У нього були свої монологи. Мені так смішно було, що я по декілька разів переслуховував, бачив в цьому геніальність якусь. Величезний гумористичний талант також має, звичайно, Михайло Хома. Ми з одного міста. До речі, і Скрябін в моєму класі вчився декілька років перед тим. Серед зірок ще на мене особливе враження справив актор Віктор Андрієнко. Він веселий, смішний. Серед стендапу в мене, напевно, немає кумирів, бо я вважаю, що ми приблизно на одному рівні з усіма, хто в топах.

А подобається вам хтось із закордонних гумористів?

Я знаю польську мову, тому дивлюся їхні виступи в оригіналі. У поляків менталітет ближчий до нашого, ніж, наприклад, американський. Хоча американські коміки теж прикольні, але це трошки не той контекст. Польські коміки жартують приблизно на ті теми, які близькі нам. Український стендап класний – ми збираємо зали на тисячу-дві глядачів, але якщо порівнювати з польськими коміками, то вони збирають стадіони. На 17 тисяч записують сольні концерти. Наприклад, деякі відеозаписи їхніх сольників мають по 39 мільйонів переглядів, при тому, що населення Польщі – приблизно 36 мільйонів. І є багато таких роликів на багато мільйонів. Дуже розвинута культура.

Серед польських коміків варто відзначити Міхала Кемпу – абсурдиста, хоч я сам пишу більш традиційні жарти, його стиль мені дуже імпонує. Також рекомендую подивитися Пйотра Шуловського. Крутий комік.

Що, на вашу думку, виділяє Тараса Яремія серед інших стендаперів?

Я вмію помічати тонкі нюанси у буденних ситуаціях, з якими ми стикаємося сотні разів, але ніколи не бачили там нічого смішного. Більшість людей просто не звертає на них уваги, а там стільки смішного.

Розкажіть, як формуєте жарти?

Зазвичай треба дуже багато часу, щоб написати щось. Процес написання – це найгірше, що може бути. Це як диплом: ти сидиш і думаєш, що ж там написати, як я не хочу, треба щось подумати, може, схитрувати, може, ще щось.

Найкращі жарти народжуються спонтанно, коли ти просто йдеш вулицею і щось почув або побачив. Мені завжди було складно зосередитися, постійно щось відволікає, але коли я вже щось роблю, йду, наприклад, моя голова вільна, і саме в такі моменти я найчастіше придумую свої жарти. Коли нема про що писати, я вписуюсь в якусь фігню. Наприклад, кличе мене хтось на масаж, то я йду.

Важливо з кимось спілкуватися і мати ще сферу діяльності окремо від стендапу, бо якщо ми їздимо тільки в тури, то ми тільки турами живемо. Людям не цікаво розказувати якісь "внутрячки" коміків. Їм цікаво життя послухати.

В Україні індустрія стендапу доволі молода, проте, як довго плануєте ви працювати у цій сфері?

Чим старший комік, тим це прикольніше. Ти старший – ти смішніший. Є багаж величезний смішних історій. І на це є своя аудиторія. Завжди цікаво послухати, що людина в певному віці думає з висоти свого досвіду. Наприклад, про якісь такі речі, що люди в моєму віці не задумувалися.

До початку повномасштабної війни багато коміків виступали російською, однак після 24 лютого 2022 року перейшли на українську. На вашу думку, чому це важливо?

Мене колись недолюблювали коміки з київської тусовки, бо я казав, що ті, хто в Україні виступають з російським стендапом – це малороси. Я зараз теж так думаю. Їм хотілося доторкнутися до чогось російського, бо російська культура була велика, і стендап був потужний, і вони хотіли бути такими, як вони (росіяни – Show 24), але я ще тоді бачив, що розвитку в Україні російськомовного стендапу не буде.

Це наш генетичний код, мова. Якщо в нас не буде мови, то ми не побудуємо цю країну, тому треба всім розмовляти українською. Я думаю, що це покоління, яке вже зараз розмовляє, то хай воно і розмовляє. Його не переконаєш, насильно милим не будеш, а своїх дітей треба вчити, треба давати їм розуміння, що нема майбутнього у російської мови в Україні.

Ви згадали про київську тусовку. Чим вона відрізняється від львівської?

Київська тусовка була набагато швидше, ніж львівська, і була на відсотків 95 російськомовна. Так тривало дуже довго. Усі тусовки, звичайно, між собою мають якісь суперечності. Є тусовки, які дружать, але в більшості випадків це конкуренція.

Щодо місця публічних людей в ЗСУ точаться різні думки. Хтось каже, що вони мають подавати приклад і брати в руки зброю, для когось вони ефективніші в тилу. Яка ваша думка з цього приводу?

На мою думку, Україні дуже потрібні люди, які б розвивали нашу культуру. Культура – це в загальному розумінні, але це не лише, наприклад, опера. Зараз культура – це також ютуб, тікток. Це теж нам треба розвивати, бо якщо у нас тут не буде цього контенту, то люди перейдуть на знайому їм російську мову, і будуть це дивитися.

Нещодавно стало відомо про, те що до Сил Оборони долучився учасник "Левів на джипі" Андрій Лузан. Що ви про це думаєте?

Андрій Лузан молодець. Думаю, що рано чи пізно прийдеться всім мобілізуватися.

Також нерідко стає відомо про те, що хтось з відомих людей незаконно виїхав за кордон, як ставитесь до цього?

Можу за себе сказати, що якби я поїхав за кордон, я б дуже багато допоміг кому. І хлопці точно не були б проти, щоб я поїхав за кордон з благодійним концертом.

А як щодо військових, ви виступаєте для них?

Так, часто. Я виступав у військових частинах, в лікарнях, але, на жаль, атмосфера там не сприяє тому, щоб розказувати жарти.

Але ми військових запрошуємо на наші концерти. Ми просто даємо квитки. Хай приходять до нас. І це, навпаки, прикольніше, щоб вони в тій атмосфері посміялися. Відпочили, перезарядилися. Якщо комусь потрібно прийти на концерт – пишіть мені в особисті повідомлення: "Дай нам два квитки". Я з задоволенням це зроблю.

Чи є у вас перелік табуйованих тем для жартів?

Я впевнений, що жарти можна говорити будь-які. Головне – яка атмосфера, який контекст, з ким ти це робиш. Нема такого, що якийсь жарт заборонений. Я чув різні жарти. Чув найогидніші жарти й люди сміялися з них. Нема такого "табуйована тема". Є розуміння, про що краще не говорити, але для коміка це, навпаки, класно, бо чим тонша тема, тим цікавіший жарт.

Український стендап поступово стає частиною шоубізу. Коміки все частіше з'являються у публічному просторі, однак не всім це подобається. Як ви до цього ставитеся?

Стендап увірвався просто з ноги в шоубізнесову тусовку. На моєму подкасті з лідером гурту БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ Сергієм Танчинцем ми говорили, що зі стендаперами вже почали рахуватись, бо бачать, які ми зали збираємо. І класно, що стендап є в українській шоубізнесовій індустрії. Тому що польський – він давно вже є. Є взагалі в західній культурі.

Класно, що у нас трошки розуміють, що стендап – це крута штука і треба давати нам поле для розвитку в медійній сфері, бо насправді ніхто не має такого досвіду, як стендап-коміки. Якщо артист якийсь є, якщо він вокаліст, він може виступати два рази в місяць. На сцені стояти. Я знаю коміків, які по 14 разів на тиждень виступають. У січні я дав понад 40 концертів. Це деколи по два-три концерти в день.

Ви брали участь у випуску шоу "Біорафія" з MELOVIN, коли співак демонстративно покинув сцену через жарти про ЛГБТ. Чи вдалося зрештою порозумітися з виконавцем?

Після цього ми ніяк не спілкувалися з MELOVIN. Не знаю, чи ми помирилися.

MELOVIN майстерно все зробив. Він молодець у своєму плані, я його не засуджую. Він зробив так, як треба, як корисніше йому. Набагато гірше було б, якби це шоу просто вийшло і набрало переглядів багато.

Важливо розуміти, що MELOVIN – це людина, яка в індустрії шоубізнесу довше, ніж ми. Він має нейронні зв'язки трошки інакші. Він розумів, що це хайп і йому треба це. Він в такому підтримує свою популярність. І це йому дало дуже багато. А ми не знали, як це викрутити у свій бік, тому про нас теж говорили, але у більш негативному контексті.

Нещодавно ви виступали на концерті alyona alyona та Jerry Heil на !FESTrepublic у Львові, де впали зі сцени. Як зараз ваше самопочуття?

Самопочуття нормальне, бо я 6 років займався паркуром. Вигравав районні змагання.

Наостанок хотіла б запитати, який він, Тарас Яремій за лаштунками сцени?

Більшість смішних людей віч-на-віч сумні, але насправді гумористична тусовка, коли ми зустрічаємось – це найцікавіші люди, з якими я коли-небудь спілкувався. Всі топові коміки України – інтелектуали. По-друге, у них класний рівень самоіронії, бо коли ти маєш цю самоіронію, ти ні до чого не вразливий.

Гумор – це не просто розвага, а важливий інструмент психологічної підтримки, соціальної єдності та культурного розвитку в умовах війни. Він допомагає суспільству зберігати силу духу, критичне мислення та оптимізм, що необхідні для перемоги. До того ж часто гумор дозволяє по-новому поглянути на проблеми, а концерти українських коміків сьогодні стають засобом збору коштів на потреби армії й постраждалих від війни.